Блог

Уяви: ти знайшов ідеальний сайт — із трафіком, прибутком і класною репутацією. Домовився про ціну, переказав гроші… а продавець зник. Або навпаки: ти продав свого «сайтового малюка», а через місяць покупець вимагає повернути кошти, бо “ви не передали базу з підписниками”.

Знайоме? Люди часто забувають, що договір купівлі сайту — це не примха юристів, а реальний захист нервів і грошей. Давайте розберемося, як його скласти, щоб потім не кусати лікті.

Чому звичайний “розпис на папірці” не працює?

По-перше, сайт — це нематеріальний актив. Ви не можете взяти його в руки, понюхати чи поставити на полицю. Юридично він складається з:

• доменного імені;

• коду (файли, теми, плагіни);

• контенту (тексти, фото, відео);

• бази даних;

• логінів і паролів від хостингу, адмінки, соцмереж.

З іншого боку, є ще авторські права. Якщо ви просто надішлете гроші з повідомленням у Telegram: “Ок, ловлю сайт” — ви не отримаєте жодних доказів у разі спору.

Але є нюанс: в Україні немає окремого закону “Про купівлю-продаж сайтів”. Тому стандартний договір купівлі-продажу майна не підходить — його потрібно адаптувати під цифровий об’єкт.

Що обов’язково має бути в договорі купівлі сайту — 5 ключових пунктів

Якщо ви вирішили не копіювати перший-ліпший шаблон із Google, ось мінімальний набір для безпечної угоди.

1. Чіткі дані сторін

Звучить банально, але повірте — я бачив угоди, де продавця називали просто “Андрій, 27 років”. Потрібно:

• ПІБ, паспортні дані, ІПН (для фізосіб);

• або назва компанії, ЄДРПОУ, банківські реквізити.

2. Предмет договору — прописуйте до дрібниць

Не пишіть “сайт example.com”. Розпишіть:

• доменне ім’я;

• CMS (наприклад, WordPress);

• уся база користувачів;

• авторський контент;

• доступ до хостингу та поштових скриньок.

Лайфхак: зробіть додаток — чекліст усього, що передається. Кожен пункт покупець підписує окремо.

3. Ціна та порядок оплати

Одразу домовтеся:

• повна сума;

• або передплата + постоплата (наприклад, 50/50);

• який саме день вважається днем оплати.

Приклад із життя: “Продавець отримав 50% передоплати, після чого надав доступ до файлів. Покупець перевірив сайт протягом 3 днів і переказав решту”. Так ніхто не залишиться в дурнях.

4. Порядок передачі сайту

Тут головне — акт приймання-передачі. Без нього договір купівлі сайту — просто гарний папірець. В акті зафіксуйте:

• момент, коли покупець отримав паролі;

• що всі файли справні;

• чи передається техпідтримка на місяць (часто так роблять, щоб покупець увійшов у справи).

5. Відповідальність сторін і форс-мажор

Так, нудно, але важливо. Хто платить штраф, якщо сайт “зламався” на третій день після продажу? А якщо хостинг збанкрутував? Краще прописати, що продавець більше не відповідає за роботу сайту після підписання акта.

3 реальні ситуації, коли договір купівлі сайту врятував гроші (або міг би врятувати)

Ситуація 1: “Ти обіцяв 5000 відвідувачів, а тут 200”

Продавець показував скріни з аналітики, де трафік був штучним. Після передачі сайту показники впали. У договорі не було пункту про реальні метрики на момент угоди.

Як виправити: пропишіть, що продавець надає доступ до Google Analytics на день підписання, і дані за останні 3 місяці — без змін.

Ситуація 2: “Я купив сайт, а через тиждень хостинг заблокували за піратські плагіни”

Колишній власник поставив неліцензійну тему. Новий отримав попередження. У договорі не було гарантії чистоти прав інтелектуальної власності.

Як виправити: додайте фразу — “Продавець гарантує, що весь код і контент або створені ним, або придбані на законних підставах”.

Ситуація 3: “Ми домовились усно, а потім покупець передумав”

Банально, але часто. Сторони не підписали попередній договір або завдаток. Продавець втратив іншого покупця, поки чекав.

Як виправити: навіть простий письмовий договір купівлі сайту з пунктом про завдаток (10-20% ціни) — уже стримує від “передумаю завтра”.

Як підготуватися до укладення договору — покроковий чекліст

Не лякайтеся. За годину можна зробити все, що потрібно.

• Крок 1. Завантажте зразок договору купівлі-продажу майна (базовий).

• Крок 2. Замініть “річ” на “веб-сайт з усіма складовими”. Додайте пункт про домен.

• Крок 3. Роздрукуйте акт приймання-передачі у 2 примірниках.

• Крок 4. Перевірте паспортні дані іншої сторони (скан або фото паспорта — норм).

• Крок 5. Пропишіть точну дату, коли паролі зміняться (щоб продавець не зайшов потім через “запасний вхід”).

• Крок 6. Підпишіть. Якщо сума більша за 50 000 грн — краще в присутності свідків або нотаріуса (хоча закон не вимагає для нематеріальних активів, але психологічно діє).

Важливо: після підписання заархівуйте копію в Google Drive або на пошті. Цифровий слід теж доказ.

Часті помилки — чого НЕ можна робити

Список буде коротким, але болючим.

• ❌ Писати договір у месенджері. “Вважаємо, що домовились” — не працює в суді.

• ❌ Забути про ПДВ. Якщо продавець — ФОП на загальній системі чи компанія, доведеться нараховувати ПДВ. Без цього договір купівлі сайту можуть визнати нікчемним.

• ❌ Не перевіряти борги по домену. Можна купити сайт, а через місяць отримати позов від попереднього SEO-підрядника.

• ❌ Сподіватися на “потім пропишемо”. Акт приймання-передачі — того ж дня, що й оплата. Перенесення на завтра — ризик.

Лайфхак: зайдіть на сайт “Дія”. Там є можливість накласти електронний підпис. Якщо обидві сторони мають е-підписи — договір купівлі сайту можна зробити повністю в цифрі, навіть нотаріус не потрібен.

Підсумок — чи варто замовляти договір у юриста?

Якщо сайт коштує як бублик за 300 грн — можна обійтися шаблоном. Але якщо мова про суми від 30 000 грн і вище — так, краще заплатити юристу 1000-2000 грн за адаптацію. Він перевірить:

• чи не суперечать умови законодавству про захист персональних даних;

• чи правильно прописана передача прав на базу клієнтів;

• чи є ризик, що продаж прирівняють до “переуступки прав вимоги” (це інший податок).

Але навіть без юриста — договір купівлі сайту, складений за наведеними правилами, краще, ніж жодного договору. У 80% випадків він стане достатнім доказом у суді або під час досудової претензії.

Запам’ятайте: ви купуєте не просто URL, а бізнес, який заробляє або може заробляти. І бізнес любить папірці. Навіть цифрові.